У 1968 році, коли весь світ з хвилюванням слідкував за польотом американських астронавтів на Місяць, один з керівників американської програми "Аполлон" Джон Хуболт сказав: "Кондратюк приблизно 50 років тому розрахував, що схема відділення останнього модуля від космічного корабля-носія є в енергетичному відношенні кращим способом посадки на Місяць". Хто ж такий Кондратюк, про існування якого більшість фахівців дізналися тільки завдяки програмі "Аполлон"?

Своїм послідовникам Юрій Кондратюк (справжнє ім'я Олександр Шаргей) залишив розрахунки схеми польоту космічного корабля на Місяць, гусеничний автомобіль і водяну турбіну. Розробив проект вітроелектростанції на 12 тисяч кіловат. Навіть тепер, дві третини століття потому, подібної вітроелектростанції у світі немає і проект залишається унікальним. Використовуючи його доробок, Микола Нікітін у Москві звів Останкінську телевежу. На жаль, повірили в ідеї Кондратюка-Шаргея запізно.

Народився Олександр Шаргей 9 (21) червня 1897 року в Полтаві, в Україні. У 1914, будучи 17-літнім учнем Полтавської міської гімназії, він розпочинає роботу "по визначенню основних положень ракетного польоту". Все це у маленькому тоді містечку Полтаві, без вивчення досягнень сучасної світової науки. Рукопис із 104 сторінок учнівських зошитів був насичений принципово новими ідеями й сміливими науково-технічними рішеннями щодо теорії і практики космічних польотів.

Закінчити навчання у Петроградському політехнічному інституті, в який він вступив після закінчення гімназії, Олександру Шаргею не дала Перша світова війна. Він був мобілізований на фронт. У часи громадянської війни, що вирувала в Україні після революції, Олександра Шаргея мобілізують спочатку до білої, а потім до денікінської армії, які чинили опір більшовикам. І хоча молодий Олександр не воював в жодній з них подовгу, оскільки був мирною людиною за своєю природою і переконаннями, для нової влади він став запеклим ворогом. А далі - переховування, бідність і голод, чорні роботи. Але весь цей час він не розлучався зі своїми зошитами, які вважав своєю справжньою працею. Щоб уберегти себе і близьких людей від неминучої політичної розправи, Олександр Шаргей змінює прізвище і біографію, тепер він Юрко Кондратюк. Під цим ім'ям він і стане відомим світові.

У 1927 році Юрій Кондратюк приїздить до Новосибірську будувати механізовані елеватори. За два роки до цього він надіслав в Москву свій рукопис "Завоювання міжпланетних просторів". Але незважаючи на схвальні рецензії науковців, його роботу не поспішають видавати. Тоді він друкує книгу за власний кошт. А от за будівництво найбільшого в світі зерносховища без жодного цвяха (їх просто не було), його як шкідника народного господарства було заарештовано. Під час ув'язнення Кондратюк розробляє на конкурс незвичайний проект вітроелектростанціїї, не володіючи щонайменшим досвідом у цій галузі. Його проект здобуває перемогу поміж розробками двох спеціалізованих наукових інститутів. Для складання робочого проекту його переводять в Харків. По дорозі в новий пункт призначення в Москві відбувається його зустріч з Сергієм Корольовим, який запропонував йому місце головного теоретика в секретному "Реактивному інституті". Але через своє приховане минуле Кондратюку довелося відмовитися. Важко уявити, що відчувала в цей час людина, захоплена космосом, і як би могла скластися історія світової космонавтики, якби геніальний вчений прийняв ту пропозицію. Побачити в дії свій гігантський вітряк Кондратюку також не вдалося: будівництво було заморожено. Стомлений і розчарований, Кондратюк добровольцем пішов на фронт у 1941-му і у 1942-му загинув.

Справжнє ім'я винахідника "місячної траси" було з'ясоване тільки у 1970 році. Більшість ідей Кондратюка, що свого часу вважалися абсурдними, втілені в життя і тепер їх вважають єдино можливими. А геніальності цієї людини й досі дивуються вчені. Його ім'ям названий кратер на Місяці, а також мала планета-астероїд. Сьогодні про його винаходи, кожне з яких є прозрінням, і долю, яка пошматована примхами історії розповідають чисельні книги і публікації, а також музеї в Полтаві і Новосибірську. І зорі, і люди намагаються спокутувати провину перед цією видатною людиною.